Психосоматика

Тенденції останніх років, навіть десятиліть, досить суперечливі. З одного боку, зростають рівень та якість життя, збільшується його тривалість. З іншого боку, молодшають хвороби, лікування яких звичними фармакологічними методами все дорожчає і не дає особливого ефекту, що напрочуд при постійному розвитку науки, збільшенні фінансування на дослідження та ранню діагностику. Як наслідок, зростає також інтерес до причин захворювань та природних методів лікування. Виявляється, ці теми цілком пов’язані.

Генетика vs. епігенетика

Здоров’я людини залежить від певної сукупності чинників: спадковість (генетика) та середовище (екологія + епігенетика), які в різних комбінаціях дають різні результати. Останні дослідження показують, що понад 95-98% захворювань є зумовленими середовищем (епігенетика), в той час як лише 2-5% є хворобами генетичними.

А якщо так, то все в наших руках: варто лише змінити середовище (а це також сукупність: оточення, місце проживання, харчування, спосіб життя тощо) – і, впливаючи таким чином на гени (вмикаючи здорові і вимикаючи ушкоджені), можна вилікувати будь-яку хворобу. І часто це дійсно працює. Чому не завжди? Чому іноді все повертається до попереднього стану або й погіршується?

Психіка та тіло

Американський генетик Брюс Ліптон довів, що основним чинником, який вмикає та вимикає певні гени, є людська думка, віра. Всім відомий ефект плацебо також певною мірою пояснює такі процеси. І знову ж таки все просто – повірити в своє зцілення, в себе – і готово. Працює це лише в незначній частині випадків лише тому, що психологічні установки, які ми собі задаємо свідомо, не торкаються 95% нашої психіки, а саме підсвідомого. А підсвідомість керує більшістю процесів організму людини, її тілом, думками та емоціями. Саме цим і займається психосоматика – впливом психіки на тіло, якщо говорити спрощено.

Згідно з Ліптоном, наша підсвідомість формується у ранньому дитинстві, до 6 років, коли навіть незначні події, слова дорослих, травми, покарання формують «досвід підсвідомості» й у підсумку – особистість. До того ж, погане відкладається у підсвідомість значно легше, ніж пам’ять про приємні та радісні події. Як наслідок, «досвід підсвідомості» у переважної частини людей на 70% складається з «негативу» і лише на 30% – з «позитиву». Тож, аби домогтися зцілення, треба змінити цю пропорцію на протилежну.

Психосоматичні причини лежать в основі всього життя людини. Кожного разу, приймаючи рішення (а насправді ми робимо це щомиті), ми керуємося всім попереднім досвідом не лише своїм, а й закладеним в нашій підсвідомості від наших батьків та більш далеких предків – так звані родові програми. І робимо це автоматично, не усвідомлюючи чому і навіщо.

Психосоматика, розкриваючи наші підсвідомі програми, пояснює наші харчові звички, вибір виду зайнятості, схильність до хворіб, вибір партнера, та загалом, наскільки щасливе життя ми ведемо. Психосоматика не зосереджується на здоров’ї фізичного тіла, бо проявлені на рівні тіла хвороби – це остаточні явища, симптоми глибинних процесів, виявлення і зцілення яких і є справжнім завданням психосоматики.

Наукова цитата:

Психосоматика (від д. грец. ψυχή — душа та σῶμα — тіло) — напрям медичної психології, що вивчає вплив психічних факторів на виникнення та перебіг соматичних (тілесних) захворювань.